ЗАКОН УКРАЇНИ

Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 5 червня 2003 року N 898-IV,
вiд 19 червня 2003 року N 980-IV,
вiд 18 листопада 2003 року N 1255-IV,
вiд 11 грудня 2003 року N 1378-IV

Цей Закон визначає правовi засади здiйснення оцiнки майна, майнових прав та професiйної оцiночної дiяльностi в Українi, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцiнки майна з метою захисту законних iнтересiв держави та iнших суб'єктiв правовiдносин у питаннях оцiнки майна, майнових прав та використання її результатiв.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дiї Закону

Положення цього Закону поширюються на правовiдносини, якi виникають у процесi здiйснення оцiнки майна, майнових прав, що належать фiзичним та юридичним особам України на територiї України та за її межами, а також фiзичним та юридичним особам iнших держав на територiї України та за її межами, якщо угода укладається вiдповiдно до законодавства України, використання результатiв оцiнки та здiйснення професiйної оцiночної дiяльностi в Українi.

Стаття 2. Законодавство про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть

Оцiнка майна, майнових прав та професiйна оцiночна дiяльнiсть регулюються цим Законом, iншими нормативно-правовими актами з оцiнки майна, що не суперечать йому. Якщо мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, встановлено iншi правовi норми щодо оцiнки майна, майнових прав та професiйної оцiночної дiяльностi, застосовуються правила мiжнародного договору.

Стаття 3. Оцiнка майна та майнових прав

Оцiнка майна, майнових прав (далi - оцiнка майна) - це процес визначення їх вартостi на дату оцiнки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статтi 9 цього Закону (далi - нормативно-правовi акти з оцiнки майна), i є результатом практичної дiяльностi суб'єкта оцiночної дiяльностi.

У цьому Законi:

майном, яке може оцiнюватися, вважаються об'єкти в матерiальнiй формi, будiвлi та споруди (включаючи їх невiд'ємнi частини), машини, обладнання, транспортнi засоби тощо; паї, цiннi папери; нематерiальнi активи, в тому числi об'єкти права iнтелектуальної власностi; цiлiснi майновi комплекси всiх форм власностi; (абзац другий частини другої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.12.2003 р. N 1378-IV)


майновими правами, якi можуть оцiнюватися, визнаються будь-якi права, пов'язанi з майном, вiдмiннi вiд права власностi, у тому числi права, якi є складовими частинами права власностi (права володiння, розпорядження, користування), а також iншi специфiчнi права (права на провадження дiяльностi, використання природних ресурсiв тощо) та права вимоги.

Незалежною оцiнкою майна вважається оцiнка майна, що проведена суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання.

Процедури оцiнки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцiнки майна. У випадках проведення незалежної оцiнки майна складається звiт про оцiнку майна. У випадках самостiйного проведення оцiнки майна органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування складається акт оцiнки майна. Вимоги до звiтiв про оцiнку майна та актiв оцiнки майна встановлюються вiдповiдно до статтi 12 цього Закону.

Датою оцiнки є дата, за станом на яку здiйснюються процедури оцiнки майна та визначається вартiсть майна. Нормативно-правовими актами з оцiнки майна можуть бути передбаченi строки дiї звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна) вiд дати оцiнки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов'язкового проведення оцiнки майна встановлюються цим Законом.

Стаття 4. Професiйна оцiночна дiяльнiсть

Професiйна оцiночна дiяльнiсть (далi - оцiночна дiяльнiсть) - дiяльнiсть оцiнювачiв та суб'єктiв оцiночної дiяльностi, визнаних такими вiдповiдно до положень цього Закону, яка полягає в органiзацiйному, методичному та практичному забезпеченнi проведення оцiнки майна, розглядi та пiдготовцi висновкiв щодо вартостi майна.

Оцiночна дiяльнiсть може здiйснюватися у таких формах:

практична дiяльнiсть з оцiнки майна, яка полягає у практичному виконаннi оцiнки майна та всiх процедур, пов'язаних з нею, вiдповiдно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцiнки майна;

консультацiйна дiяльнiсть, яка полягає в наданнi консультацiй з оцiнки майна суб'єктам оцiночної дiяльностi, замовникам оцiнки та (або) iншим особам в уснiй або письмовiй формi;

рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна), яке полягає в їх критичному розглядi та наданнi висновкiв щодо їх повноти, правильностi виконання та вiдповiдностi застосованих процедур оцiнки майна вимогам нормативно-правових актiв з оцiнки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцiнки майна;

методичне забезпечення оцiнки майна, яке полягає в розробленнi методичних документiв з оцiнки майна та наданнi роз'яснень щодо їх застосування;

навчальна дiяльнiсть оцiнювачiв, яка полягає в участi у навчальному процесi з професiйної пiдготовки оцiнювачiв.

Практична дiяльнiсть з оцiнки майна може здiйснюватися виключно суб'єктами оцiночної дiяльностi, визнаними такими вiдповiдно до статтi 5 цього Закону.

Здiйснення судової експертизи та судово-експертної дiяльностi, сутнiсть яких полягає в практичному виконаннi оцiнки майна, вiдбувається з урахуванням вимог цього Закону.

Стаття 5. Суб'єкти оцiночної дiяльностi

Суб'єктами оцiночної дiяльностi є:

суб'єкти господарювання - зареєстрованi в установленому законодавством порядку фiзичнi особи - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, а також юридичнi особи незалежно вiд їх органiзацiйно-правової форми та форми власностi, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть, у складi яких працює хоча б один оцiнювач, та якi отримали сертифiкат суб'єкта оцiночної дiяльностi вiдповiдно до цього Закону;

органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, якi отримали повноваження на здiйснення оцiночної дiяльностi в процесi виконання функцiй з управлiння та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальнiй власностi, та у складi яких працюють оцiнювачi.

Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть суб'єктiв оцiночної дiяльностi встановлюються цим та iншими законами.

Стаття 6. Оцiнювач

Оцiнювачами можуть бути громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, якi склали квалiфiкацiйний iспит та одержали квалiфiкацiйне свiдоцтво оцiнювача вiдповiдно до вимог цього Закону.

Оцiнювачем не може бути особа, яка має непогашену судимiсть за корисливi злочини.

Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть оцiнювачiв встановлюються цим та iншими законами.

Роздiл II. ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ОЦIНКИ МАЙНА

Стаття 7. Випадки проведення оцiнки майна

Оцiнка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, мiжнародними угодами, на пiдставi договору, а також на вимогу однiєї з сторiн угоди та за згодою сторiн.

Проведення оцiнки майна є обов'язковим у випадках:

створення пiдприємств (господарських товариств) на базi державного майна або майна, що є у комунальнiй власностi;

реорганiзацiї, банкрутства, лiквiдацiї державних, комунальних пiдприємств та пiдприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

видiлення або визначення частки майна у спiльному майнi, в якому є державна частка (частка комунального майна);

визначення вартостi внескiв учасникiв та засновникiв господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разi виходу (виключення) учасника або засновника iз складу такого товариства;

приватизацiї та iншого вiдчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обмiну, страхування державного майна, майна, що є у комунальнiй власностi, а також повернення цього майна на пiдставi рiшення суду;

переоцiнки основних фондiв для цiлей бухгалтерського облiку;

оподаткування майна згiдно з законом; (абзац восьмий частини другої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.11.2003 р. N 1255-IV)


абзац дев'ятий частини другої статтi 7 виключено (згiдно iз Законами України вiд 05.06.2003 р. N 898-IV, вiд 19.06.2003 р. N 980-IV)


визначення збиткiв або розмiру вiдшкодування у випадках, встановлених законом;

в iнших випадках за рiшенням суду або у зв'язку з необхiднiстю захисту суспiльних iнтересiв.

Проведення незалежної оцiнки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, вiдчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцiю покупцiв у процесi продажу, або у разi продажу одному покупцю, визначення збиткiв або розмiру вiдшкодування, пiд час вирiшення спорiв та в iнших випадках, визначених законодавством або за згодою сторiн. (частина третя статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2003 р. N 898-IV)


Стаття 8. Обмеження щодо проведення оцiнки майна

Не допускається проведення оцiнки майна суб'єктами оцiночної дiяльностi - суб'єктами господарювання у таких випадках:

проведення суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання оцiнки майна, що належить йому або оцiнювачам, якi працюють у його складi, на правi власностi або на яке зазначенi особи мають майновi права;

проведення оцiнки майна фiзичної особи-замовника або керiвникiв юридичної особи, яка є замовником оцiнки, оцiнювачем, який має родиннi зв'язки з зазначеними особами, або суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання, керiвництво якого має зазначенi зв'язки;

проведення оцiнки майна своїх засновникiв (учасникiв).

Пiд час оцiнки майна, що здiйснюється органами державної влади, у тому числi Фондом державного майна України, та органами мiсцевого самоврядування, встановлюються такi обмеження:

не може передбачатися виключне право її проведення органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування або оцiнювачами, якi працюють в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування, за винятком випадкiв, передбачених законом;

не можуть передбачатися будь-якi форми виключного права на проведення оцiнки майна суб'єктами оцiночної дiяльностi, якi створенi зазначеними органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування.

Результати оцiнки майна, проведеної з порушеннями зазначених обмежень, визнаються недiйсними та пiдлягають обов'язковому скасуванню.

Оцiнка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статтi 7 цього Закону, виконана суб'єктами, якi не є суб'єктами оцiночної дiяльностi, визнається недiйсною.

Стаття 9. Методичне регулювання оцiнки майна

Методичне регулювання оцiнки майна здiйснюється у вiдповiдних нормативно-правових актах з оцiнки майна: положеннях (нацiональних стандартах) оцiнки майна, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, методиках та iнших нормативно-правових актах, якi розробляються з урахуванням вимог положень (нацiональних стандартiв) i затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України або Фондом державного майна України.

Розроблення нормативно-правових актiв з оцiнки майна здiйснюється на засадах мiжнародних стандартiв оцiнки. До їх розроблення Фонд державного майна України залучає iншi органи державної влади, саморегулiвнi органiзацiї оцiнювачiв, найбiльш авторитетних оцiнювачiв, науковi та iншi установи.

Нормативно-правовi акти, якi регулюють питання вартостi (цiни) майна, не повиннi суперечити положенням (нацiональним стандартам) оцiнки майна.

Положення (нацiональнi стандарти) оцiнки майна повиннi мiстити визначення понять, у тому числi поняття ринкової вартостi, принципiв оцiнки, методичних пiдходiв та особливостей проведення оцiнки вiдповiдного майна залежно вiд мети оцiнки, вимоги до змiсту звiту про оцiнку майна та порядок його рецензування.

Положення (нацiональнi стандарти) оцiнки майна визначають випадки застосування оцiнювачами методичних пiдходiв оцiнки ринкової вартостi майна та випадки i обмеження щодо застосування методичних пiдходiв до визначення неринкових видiв вартостi майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабiнету Мiнiстрiв України, договором на проведення оцiнки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартостi, який повинен бути визначений в результатi оцiнки, визначається ринкова вартiсть.

Положення (нацiональнi стандарти) оцiнки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оцiночної дiяльностi пiд час проведення ними оцiнки майна всiх форм власностi та в будь-яких випадках її проведення.

У разi провадження спiльної господарської дiяльностi оцiнка частки майна, яке вноситься iноземним суб'єктом господарювання, проводиться вiдповiдно до нормативно-правових актiв з оцiнки майна, визначених цим Законом.

Стаття 10. Пiдстави проведення оцiнки майна

Оцiнка майна проводиться на пiдставi договору мiж суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання та замовником оцiнки або на пiдставi ухвали суду про призначення вiдповiдної експертизи щодо оцiнки майна.

У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцiнки майна, якi затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, суб'єкти оцiночної дiяльностi - органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування здiйснюють оцiнку майна самостiйно на пiдставi наказу керiвника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковiсть проведення незалежної оцiнки майна, органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцiнки майна шляхом укладання договорiв з суб'єктами оцiночної дiяльностi - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Пiд час укладання органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування договорiв на проведення оцiнки майна застосовуються обмеження, зазначенi в статтi 8 цього Закону. Не допускається встановлення iнших обмежень щодо участi суб'єктiв оцiночної дiяльностi в проведеннi оцiнки майна, крiм тих, що визначенi умовами конкурсного вiдбору вiдповiдно до законодавства.

Стаття 11. Договiр на проведення оцiнки майна

Договiр на проведення оцiнки майна укладається в письмовiй формi та може бути двостороннiм або багатостороннiм. Пiд час укладання багатостороннього договору крiм замовника оцiнки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оцiночної дiяльностi здiйснює iнша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначенi в статтi 8 цього Закону.

Замовниками оцiнки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних пiдставах або у яких майно перебуває на законних пiдставах, а також тi, якi замовляють оцiнку майна за дорученням зазначених осiб. Замовники оцiнки повиннi забезпечити доступ суб'єкта оцiночної дiяльностi до майна, що пiдлягає оцiнцi на законних пiдставах, отримання ним необхiдної та достовiрної iнформацiї про зазначене майно для проведення його оцiнки.

Сторони договору на проведення оцiнки майна (замовник, платник) мають право вiльного вибору суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.

Iстотними умовами договору на проведення оцiнки майна є:

зазначення майна, що пiдлягає оцiнцi;

мета, з якою проводиться оцiнка;

вид вартостi майна, що пiдлягає визначенню;

дата оцiнки;

строк виконання робiт з оцiнки майна;

розмiр i порядок оплати робiт;

права та обов'язки сторiн договору;

умови забезпечення конфiденцiйностi результатiв оцiнки, iнформацiї, використаної пiд час її виконання;

вiдповiдальнiсть сторiн за невиконання або неналежне виконання умов договору;

порядок вирiшення спорiв, якi можуть виникнути пiд час проведення оцiнки та прийняття замовником її результатiв.

Законодавством або за згодою сторiн договору в ньому можуть бути передбаченi iншi iстотнi умови.

Розмiр i порядок оплати робiт з оцiнки майна визначаються за домовленiстю сторiн або у випадках вiдбору суб'єкта оцiночної дiяльностi на конкурсних засадах - за результатами конкурсу. Не допускається встановлення у договорi розмiру оплати робiт як частки вартостi майна, що пiдлягає оцiнцi. Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть оцiнювача (суб'єкта оцiночної дiяльностi), який проводить експертизу на пiдставi ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та цим Законом.

Стаття 12. Звiт про оцiнку майна (акт оцiнки майна)

Звiт про оцiнку майна є документом, що мiстить висновки про вартiсть майна та пiдтверджує виконанi процедури з оцiнки майна суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання вiдповiдно до договору. Звiт пiдписується оцiнювачами, якi безпосередньо проводили оцiнку майна, i скрiплюється печаткою та пiдписом керiвника суб'єкта оцiночної дiяльностi.

Вимоги до змiсту звiту про оцiнку майна, порядку його о